САМОСТІЙНІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Урок №29

Тема. Самостійність і відповідальність. Розум і воля.

          Опитування (ступінь відповідальності за вчинки, розвиток

          самосвідомості).

Мета: вчити учнів відповідальності, самостійності, роз’яснити поняття розуму     та волі; розвивати вміння аналізувати життєві ситуації й правильно оцінювати власну поведінку та поведінку інших з боку християнської моралі; виховувати почуття гідності, відповідальності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Ключові поняття: розум, воля, самостійність, відповідальність

Міжпредметні зв’язки: історія, література, природознавство.

Після  вивчення  уроку учні  повинні вміти:

• розрізняти можливості людини та  Божі стосовно поняття «самостійність людини»;
• висловлювати власну думку про  ступінь власної відповідальності за  вчинки;
• аналізує ступінь власної відповідальності за вчинки (розвиток самосвідомості особистості);
• знайомиться з поняттями «розум» і «воля» як у світському, так і християнському розумінні, порівнює їх зміст.

Структура уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Закріплення вивченого.

V. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

                                                     Ключ до уроку:       Схиляюсь, Господи, до Тебе,

                                                                          Я йду до Твого вівтаря,

                                                                             До зір незайманого неба,

                                                                               Де світиш Ти — моя Зоря.

Олеся БІЛОУС

Учитель.  Добра людина – та, що не тільки має у собі віру, але й намагається своїм життям  та добрими справами славити Творця. У добрих справах виховується душа людини. Сьогодні на уроці ми поговоримо про прийняття рішень, про їх наслідки, про відповідальність, яка наступає в результаті зробленого вибору.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель.

 Пориви вітру задувають зблиски неба.

Димлять шляхи у вербах із зірок.

Ми крок за кроком робим перший крок —

І врешті-решт приходимо до Тебе.

                                                                                                     Олеся БІЛОУС

    Усі людські дії можна розрізняти як свідомі, підсвідомі та інстинктивні. Різниця між ними та, що ідеї свідомих дій зароджуються у свідомості людини, тобто первинну роль тут відіграє розум. Інстинктивними діями людини керують рефлекси та звички. Підсвідомими - інтуїція, часто - віра, совість. Для того, щоб людський розум підкорився вірі, потрібна вільна згода її розуму на ідею віри, тобто смирення.

    Людина не завжди може зрозуміти Божі плани, передбачити наперед всі результати і наслідки своїх вчинків, тому для того, щоб вона не чинила зла, а завжди діяла у згоді з Богом, їй необхідна віра, реалізована у смиренні і покорі перед Божим Об’явленням. Ще з дитинства слід привчати себе до покори у пізнанні світу. Адже, навчившись елементарної самостійності у виробленні рішень, ми   прагнемо швидко все у цьому світі пізнати, спробувати, відчути. Без смирення перед вищими заборонами  молодості важко витримати в доброму.        Людині призначено стати відповідальною. Цієї чесноти душі вчаться із раннього дитинства. Спочатку в сім’ї, коли потребують від дитини правдивого визнання своїх провин,  часом суворо караючи дітей за тяжкі провини, а згодом у школі  - вимогами виконання обов’язків школяра,  використанням системи оцінювання знань і поведінки учня, тощо.

  Відповідальність людини допомагає їй здобувати самостійність, отримувати владу, смирення, покору та повноту свободи. Розуміння мети своєї діяльності, особиста готовність терпіти негативні результати своїх вчинків, тобто вміння прийняти кару, а також здійснювати свої обов’язки, долаючи труднощі та перешкоди, називається відповідальністю.

1. Вправа  «Вислови свою думку»

Прослухайте текст. Висловіть своє враження від почутого.

Іменини
Сьогодні день народження Ніни. Прийшли гості. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж бабуся за стіл сяде. Їй вісімдесят років. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки падають на стіл. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: у Ніниної бабусі руки тремтять.

Ніна тихенько сказала мамі:

- Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

- Чому? – здивувалася мати.

- У неї руки тремтять. Капає на стіл…

Мама зблідла. Не сказавши ні слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.

Мама довго сиділа мовчки, потім сказала:

- У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.

     За В. Сухомлинським

• Як ви гадаєте, чому Нінина мама так зробила і так сказала?
• Дайте оцінку поведінці Ніниної матері.

Справжній лікар

  Одного разу Василь Іванович поспішав до  лікарні. На нього чекав маленький пацієнт. Стан його був тяжкий.  Потрібна була негайна операція, робити  яку мав саме він.

  Ранок був сонячний. Василь Іванович не помітив, що на його шляху був відкритий люк. Хірург опинився у несподіваній пастці. Доклавши зусиль, він вибрався на асфальт і прискорив крок, адже здоров’я маленького пацієнта –  перш за все. Через кілька годин небезпека Андрійкові не загрожувала.  Та несподівано лікар знепритомнів і упав безсилий. Коли колеги зробили обстеження, то виявилося, що у Василя Івановича внутрішні травми та зламані кілька ребер. Йому надали допомогу, але усі дивувалися, як він зміг дійти до лікарні, ще й зробити таку складну операцію. На що хірург відповів: «Я давав клятву».

- Яка риса проявилася у лікаря? (Співчуття, відповідальність)

- Хто був винен у тому, що трапилося? (Працівники комунального управління)

- Як вони виконували свої професійні обов’зки? (Безвідповідально)

- Чи зустрічалися ви у житті із прикрими випадками? Які почуття це у вас викликало? (Жалю, суму)

- За що ви повинні відповідати у своєму житті?

- А ваші батьки?

Учитель. Життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром – залежить від самої неї. Його можна витратити на різні задоволення, а можна присвятити Богові та людям. Це вже кожен визначає самостійно.

2. Перегляд  відеокліпу   MOTOR-ROLLER  «Пісня про війну»       http://www.youtube.com/watch?v=IfJcnm1kT9k

   - Про що йшла бесіда?

- Які риси характеру виявляються у онука?

- А у діда?

- Яким постає суспільство?

- Хто страждає від таких відносин?

- Чи замислюються люди над майбутнім, до чого призведе таке існування?

- Що ви скажете про відповідальність та безвідповідальність?

- Чому до такого життя дійшли люди?

Учитель.      До неосяжних Божих височин

                     Я кожноденно піднімаю очі...

                     Благослови, прошу, святий почин

                     Мого життя, Спасителю і Отче!

                                                        Тарас ВИХОВАНЕЦЬ

3. Словникова робота юних психологів.

  (Учні пояснюють поняття «волі» й «розуму»  як психологічних термінів.)  

  Ро́зум — філософське поняття, яке виражає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки. Вища форма творчої інтелектуальної діяльності, що полягає в усвідомленому оперуванні поняттями і опирається на розкриття їхньої природи і змісту. У повсякденному сприйнятті «розумна істота» — це істота, що сприймає інформацію, мислить, навчається, має бажання й емоції, робить вільний вибір й демонструє доцільну поведінку. Розум характеризує загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого-небудь.

Одна з характеристик розуму — інтелект.

Природний розум — закладена від народження здатність людини мислити.

Воля - це цілеспрямоване саморегулювання людиною своєї поведінки, виражене в здатності свідомо долати перешкоди і труднощі при здійсненні дій і вчинків.

Вольові дії виникають або із смутного внутрішнього відчуття, або з чіткого усвідомлення-переконання людини, що вона повинна зробити те або щось інше.

Учитель.     Між спокоєм і рухом,

                    Між смерттю і буттям,

                    Між плотію і духом

                    Дається розум нам.

                                Генріх Акулов

Кожна народжена людина приходить у світ, в якому гріх панує навколо, - у світ, де зло творити легко, а добро – важко. Це зумовило специфічний стан людської природи – стан вибору. Свобода волі актуалізує розвиток добра і зла – співіснування світу, створеного Богом, і світу, створеного людиною і наслідків їх свідомих дій. Православ’я наголошує на тому, що «істинно вільною є та людина, яка йде шляхом праведного життя та шукає спілкування з Богом, джерелом абсолютної істини. Зловживання свободою, вибір хибного, позбавленого моральності образу життя в кінцевому підсумку руйнує саму свободу вибору, оскільки призводить волю до підкорення гріху.

  Розум і віра є самостійними елементами, завдяки яким здійснюється процес пізнання. Вони взаємодоповнювані і не взаємовиключені. Перебувають у гармонії і володіють єдиним – божественним походженням. Віра стверджує, а розум або сприймає, або відкидає. Так само існує ряд речей, розуму не підвладних.

    Воля стимулює розум, щоб визнав це за правду. Посередником між вірою і розумом є воля, яка стимулює розум до згоди.

   Конфлікт між вірою і наукою був надуманий радянською  атеїстичною пропагандою. Куди не кинь оком, ми ніколи не зустрічаємо суперечностей між релігією і природознавством, а навпаки, знаходимо повну згоду у вирішальних моментах. Найбільш безпосереднім доказом сумісності релігії та розуму є той факт, що глибокою релігійністю були просякнуті найбільш великі природознавці усіх часів – Кеплер, Ньютон, Лейбніц та інші.

   Було проаналізовано погляди  262  відомих природознавців і виявили, що з них 2% було людей нерелігійних, 6% - байдужих і 92% - глибоко віруючих.

4. Виступи учнів про науковців.

Коперник, якого ніби церква переслідувала за наукові погляди, був не тільки професором астрономії, а й польським священиком, лікарем-безсрібником.

Галілео Галілей (1564 – 1642) – італійський фізик і астроном (першовідкривач         законів вільного падіння та інерції)  писав: «Святе Письмо не може ні в якому випадку ні говорити зла, ні помилятися – висловлювання його абсолютно і несхибно істинні».

 Йоган Кеплер, видатний німецький астроном, фізик і математик, який відкрив закони руху планету Сонячній системі, таким молитовним зверненням до Бога закінчив свою останню наукову працю: «Перш, ніж залишити цей стіл, за яким я здійснив усі свої дослідження, мені залишається тільки подякувати Творцю Всевишньому за Його милосердя до мене! Дякую Тобі за всі ті радості, які я отримав у спогляданні Твоїх справ. Боже, прийми мене в лоно Твоєї благодаті і даруй мені  милість, щоб моя праця ніколи не послужила для зла, а лише для прославлення Твого імені і для спасіння душі».

  За свідченням видатного російського вченого М. В. Ломоносова: «Творець дав роду людському дві книги. В одній показав велич Свою; у другій – Свою волю. Перша – видимий світ, Ним створений, щоб людина, дивлячись на велич, красу і стрункість його споруд, визнала Божественну всемогутність. Друга книга – Святе Писання. У ній показано Благословення Творця до нашого спасіння».

 

Радянський вчений-хірург, богослов, людина, яка пройшла за віру через сталінські табори, Лука (Войно-Ясенецький) говорив: «Наука без релігії – «небо без сонця», а наука, покрита світлом релігії, - це натхненна думка, яка яскравим світлом пронизує темряву цього світла».

Учитель. Тільки у поєднанні волі Божої, людського розуму та волі були зроблені найбільші відкриття людства. Бог дав людині розум, щоб той доходив до кінця у пізнанні світу. Якби Він, дозволяючи пізнати деяку правду, одночасно заперечував її, вочевидь була б поміж наукою і вірою нерівність, але «дивним і злісним був би такий Бог».

ІV. Закріплення матеріалу.

Виконання тестових завдань.

Тест

на визначення рівня відповідальності старшокласників

1. Учитель доручив тобі підготувати доповідь на засідання гуртка, ти...:

а) знайдеш літературу і самостійно підготуєшся;

б) зробиш доповідь абияк з того, що буде під рукою;

в) забудеш про це доручення, бо в тебе є важливіші справи.

2. Мама попросила тебе забрати з дитячого садка сестричку, ти...

а) зробиш це із задоволенням;

б) спробуєш це передоручити комусь іншому;

в) будеш займатися своїми справами, сподіваючись, що мама сама  зробить це пізніше.

3. Ти пообіцяв своєму другові повернути його книгу саме сьогодні, але в тебе виникли термінові справи, тому ти…:

а) знайдеш хвилинку, щоб виконати обіцянку;

б) попросиш когось зробити це за тебе;

в) забудеш про обіцянку, бо твої справи важливіші.

4. Один із учнів вашого класу повинен був виступити на шкільній  конференції, але він раптом захворів, ти...

а) сам запропонуєш свою кандидатуру, підготуєш виступ;

б) спробуєш вмовити виступити когось із однокласників;

в) не зреагуєш на проблему, бо «твоя хата з краю».

5. Прогулюючись парком, помічаєш незгасне вогнище, ти...

а) спробуєш зробити все, щоб його загасити;

б) повідомиш кого-небудь про необхідність вжити заходів;

в) спокійно підеш далі, бо це не твоя справа.

Підрахувати кількість відповідей а, б, в.

Більшість «а» — високий рівень;

більшість «б» — середній рівень;

більшість «в» —   низький рівень.

V. Підсумок уроку.

Учитель.     

Тож пам’ятайте, що наше життя безцінне, треба зуміти вберегти його. Бути вірними Творцю, сім’ї, батьківщині. Ідіть шляхом добра, правди , милосердя. Бедьте відповідальними за свої слова, дії, вчинки. Сподіваюся, що ви візьмете у життєву дорогу щось корисне із нашого урока. І пам’ятайте:

                    Душа, як і серце, як батько і мати,

                    Дається з народження тільки одна –

                    Отож в чистоті її треба тримати,

                    З поверхні до серця, до самого дна.

                                                    Генріх Акулов

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

(Дев’ятикласники по черзі відповідають на питання, передаючи мікрофон )

• Сьогодні на уроці я дізнався про…
• Новим для мене було…
• Я буду…

V. Домашнє завдання.

Заповніть анкету

 АНКЕТА

Визначення рівня відповідальності

за доручену справу

1. Що таке відповідальність?
2. Яку справу ти називаєш відповідальною?
3. Чи всі учні нашого класу виконують пропоновані їм доручення або власні обіцянки?
4. Яку людину ти називаєш відповідальною? Чи є такі у нас у класі?
5. Чи буває так: хтось із дітей не дотримав слова, не виконав завдання, підвів клас, і в тебе на нього проявляється злість, ти ним не задоволений?
6. За невиконання яких справ ти більше всього буваєш незадоволений своїми товаришами?
7. Щоб ти запропонував зробити, щоб учні завжди виконували свої обіцянки і дані їм доручення?

Використана література

1.   Біблійна історія та християнська етика : програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи. – Полтава : АСМІ, 2011. -  С.52.

2. Дроздовський О. Біблійна історія та християнська етика: (Посібник для вчителя) / О. Дроздовський – К. Місіонерський відділ при Священному Синоді УПЦ, 2012. – 700с.

3. Кузик Б. М. Благовіст: (Навч. посібн.) / Б. М. Кузик, Л. І. Литвин. – Д. : АРТ-ПРЕС, 2009, - 304с.

4. Кузик Б. М. Джерело вічності: (Навч. посібн.) / Б. М. Кузик, Л. І. Литвин. – Д. : АРТ-ПРЕС, 2008, - 432с.

5. Туріщева Л. В. Настільна книга шкільного психолога: (Навч.-метод. посібн.) / Х.: «Основа»: «Тріада+» , 2008, - 256с.

6.   http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

7.   http://vavrynyuk.com.ua/poety_in_hristian/bilous.html

8.  http://www.youtube.com/watch?v=IfJcnm1kT9k